З популяризацією гороскопів багато стали думати, що між чоловіком і жінкою повинна бути якась містична сумісність. Інші свято вірять прогнозам і ворожінням (на судженого в святки, на каву та чай, на картах Таро і т.п.). Чи можна вірити в такі прогнози? Чи варто довіряти ворожінням на судженого?
Дійсно, познайомившись з хлопцем, дівчина дізнається дату його народження і гарненько вивчає гороскоп, намагаючись визначити, яка ймовірність щасливого союзу між ними. Дійсно, в гороскопи можна прочитати багато чого про характер людини, її сексуальності, переваги і мн.др. А в гороскопи сумісності так і говориться, що одного знака Зодіаку підходить той чи інший знак і т.д. Прямо чітко сказано: не підходить Скорпіон Тельцю і все тут! Але наскільки правдива ця інформація?
Жінки звертаються до ворожок, вирішують самі на картах, чаї та кавовій гущі. Самі по собі ворожіння не страшні, а навіть цікаві. Однак вони небезпечні тим, що дами в них вірять, точніше, їх результати. Така віра - велика помилка.
Подумайте самі: людей в світі мільйони, і всі вони різні: у кожного свої переваги, свій характер, кожен індивідуальний. І ніяка астрологія не може точно визначити сумісність між двома людьми. Ніхто не зможе сказати, що чекає, що утворилася пару.
Якщо подивитися на прогнози і пророкування уважніше, можна побачити їх приголомшливу гнучкість, завдяки якій їх можна повернути як завгодно. Ось чому люди нерідко створюється ілюзія, що всі казали збувається. Що ж відбувається насправді? Звичайно, можливий результат відносин можна просто вгадати (якщо дуже пощастить) або спробувати відшукати найбільш оптимальний варіант їх розвитку. У такому випадку простіше звертатися не до ворожок і провісників, а до психологів, які, вивчивши психологічні особливості і чоловіки, і жінки, можуть з куди більшою достовірністю спрогнозувати, чи може пара пробути разом багато-багато років, уживуться чи вони разом.
Тіло медсестри Джасинтхи Салданха, 46 років, було виявлено 7 грудня в житловому корпусі для співробітників лондонській лікарні імені короля Едуарда VII.
Джасинтха покінчила із собою після того, як була обманута Крейда Грейг і Майклом Крістіан, діджеями австралійської радіостанції, які зателефонували в лікарню і, представившись королевою Великобританії і принцом Чарльзом, переконали дежурившую в цей день Джасинтху поєднати їх з палатою, де в цей час знаходилася на обстеженні Кейт Міддлтон, вагітна дружина принца Вільяма, майбутнього спадкоємця престолу.
Друга медсестра, яка перебувала в палаті Кейт Міддлтон, отримавши інформацію від Джасинтхи, що з нею розмовляти будуть королева Великобританії та її син, розповіла діджеям про стан здоров'я дружини принца Вільяма і проблеми її вагітності. Запис розмови була передана в ефір австралійської радіостанцією.
У Джасинтхи була родина, яка разом з нею переїхала жити і працювати у Великобританії з Індії вісім років тому. Чоловік Бенедикт Барбоза і двоє дітей: 16-річний син Джинал і 13-річна дочка Лиша. Родина живе в Брістолі, у двісті кілометрів від Лондона. Джасинтха проводила з родиною вихідні, а в робочі дні залишалася ночувати в житловому корпусі лікарні.
Про неї говорять і як розповідають про типовою індіанці: тиха, ввічлива, турботлива. Допомагала сусідам, старим, приносила їм хліб і продукти. Пишалася своєю роботою, особливо тим, що їй довірили обслуговувати королівську родину. Адміністрація лікарні не пред'явила їй ніяких претензій. В обмані винні ошуканці, а не жертвою обману. Так вважає адміністрація лікарні.
Палюче почуття, чудова біль, ясна упевненість в тому, що ми знайшли того або ту, з ким будемо щасливі… Кожному (або майже кожному з нас) хотілося б це пережити. А що, якщо любов з першого погляду не просто випадковість?
«Я знаю, що це дитячість, але мені так хочеться відчути таке - хоча б одного разу». Олена до 30 років мріє про кохання з першого погляду. Вона розуміє, що приголомшлива любов не гарантує ні взаємної вірності, ні щастя. Не раз вона чула від подруг, читала в журналах і романах, що це почуття ілюзорно, а розчарування майже гарантовано, та все ж мріє про раптову зустрічі, яка загострить її почуття, можливо, змінить долю.
Любов з першого погляду займає особливе місце в особистому міфології, яка склалася в душі кожного з нас. Адже, по суті, що це таке? «Це миттєва ідеалізація зустрінутого нами людини, - говорить юнгианский аналітик Тетяна Ребеко. - Майже миттєво з ’ являється впевненість: перед нами саме той, хто зробить нас щасливими». Але чи всі можуть закохатися з першого погляду?
Коли переповнюють почуття
«Вона приходить несподівано, захоплюючи всі істота людини, він просто не віддають собі звіту в тому, що з ним сталося, - розповідає психотерапевт Гліб Лозінський. - Його свідомість фокусується тільки на думках про інше, на його образі, на потяг до нього. Він усвідомлює, що хтось керує цими відносинами. Вони розчинені в вихори, вони - немов стихія».
Сьогодні я напишу навіть не зовсім статтю, а відповідь на лист читачки, в якому було кілька питань до мене. Ці питання в принципі досить типові, тому я присвятив цілу статтю для відповідей на них.
- Ви пишете, що «чоловікам треба прямо говорити про свої бажання, без натяків», але я можу навести вам безліч прикладів, коли саме жіноча хитрість і натяки спрацьовували більше. Наприклад, моя подруга захотіла нові парфуми і замість того, щоб сказати прямо «я хочу парфуми» вона почала маніпулювати своїм хлопцем «ой, які класні парфуми, як би я їх хотіла».
- І в чому тут питання? Дівчина каже своєму хлопцеві, що «які класні парфуми, як би я їх хотіла».
Де тут натяк? На мою думку, все дуже навіть прямолінійно і відверто. Можна навіть сказати, що прямолинейней складно придумати. Якщо всі жінки світу будуть виражатися такими ж «натяками» як дівчина з прикладу, то спільне життя чоловіків і жінок у всьому світі стане відсотків на 20 щасливіше і беззаботней. Я власне, до цього і закликаю більшість жінок. Говорите більш прямо про свої бажання, тому що чоловіки вас зазвичай не розуміють.
Цілком можна сказати як і в прикладі: «Як мені подобаються ці парфуми. Я б теж такі парфуми дуже хотіла».
Феномен популярності «жахів» ось вже багато років залишається загадкою для дослідників. Чому простих обивателів так приваблюють історії про кровожерливих потворах, маніяків і вихідців з пекла? Спробуємо розібратися…
Фабрика страхів
Вважається, що першим літературним твором, написаним у жанрі жахів, став роман Горація Уолпола «Замок Отранто», який вийшов в світ в 1764 р. Але славу класичного роману жахів завоював «Франкенштейн» Мері Шеллі (1818). Перший фільм-«ужастік» - «Голем» - був знятий в 1915 р. німецьким режисером Паулем Вагнером. Але ще більшою популярністю користувалася інша картина німецького виробництва - «Кабінет доктора Калігарі» (1920). В 1922 р. в Німеччині вийшов на екрани перший фільм про вампірів - «Носферату». А в 1931 р. у США зняли перші фільми за романами Мері Шеллі про Франкенштейна і Брема Стокера про Дракулу. З тих пір «ужастики» стали одним з основних напрямків кіноіндустрії.
Але чому читачі і глядачі готові викладати гроші за те, щоб їх лякали? Адже багато сцени «жахів», здавалося б, не здатні викликати нічого, крім негативних емоцій?
Раніше психологи пропонували цьому феномену два раціональних пояснення. Перше полягало в тому, що читання або перегляд «фільму жахів» викликають у читача або глядача зовсім не страх, а приємне збудження: адже він чудово знає, що дія відбувається не на самому справі та його особисто не стосується… Друге пов'язано з ейфорією, яку ми відчуваємо наприкінці історії, коли всі жахи закінчуються.