Зустріч з пані Барбарою в моїй журналістської кар'єрі - одна з «самих-найбільш». Найзворушливіших, найдраматичніших, найкрасивіших...
Першою з пасажирів рейсу Варшава - Москва виходить елегантна дама у світло-бежевому норковому жакеті. В її руках яскраво-червоний бьютикейс. БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - спеціально прилетіла до Москви на одну добу, щоб знятися для журналу ELLE. Я вручаю їй букет з білих хризантем та фиалково-синіх ірисів.
«Як політ, пані Барбара?» - «Все чудово. Але ось ніч напередодні, я скажу тобі, була просто жах!» - відповідає вона, поки ми йдемо до стоянці таксі. «Шкода, що нас не знімають на кінокамеру», - я думаю. Тому що те, ЯК вона каже - майже неможливо передати на папері.
«Мій кота (саме так, з наголосом на першому складі, вона називає свого домашнього розбійника) посеред ночі розбив вазу. Це був жах! До того ж потрапила вода на паспорт, який я завбачливо поклала на стіл перед дорогою. - «Мадам! У вас мокрий паспорт», - суворо сказав мені прикордонник. «Так, - відповіла я йому. Тому що так зробив мій кота». Вона взагалі все робить і каже-то впевнено і з особливою перевагою.
«Барбара», - простягає вона руку для привітання нашого водія таксі Катерині, яка, дізнавшись, що буде возити Брильську, відразу ж вирішила «нафарбуватися і взагалі привести себе в порядок», хоча і так виглядала чудово. Але що правда, то щоправда: у присутності Барбари Брильської хочеться як то випрямити спину і «привести себе в порядок».
«Нам далеко їхати? Я сама люблю бути за кермом. Впевненіше себе відчуваю, - говорить Брильська. - А чому ми їдемо в аеропорт Домодєдово? Така концепція?» Не знаю чому (може, тому що фільм «Іронія долі…» я, як і всі, бачила бог знає скільки разів?), але після п'яти хвилин спілкування з Барбарою Брильською мені здається, що я її давно знаю. Взагалі вона - майстер спілкування. А вже коли вона назвала нас з Катею подружками, ми просто трохи не лопнули від задоволення. «А ви влітку де живете?» - запитала Катя. «На дачі. Мій кота зловив і зжер чотирьох білок - тільки хвости залишилися». - «А ви щось робите на дачі?» - «Розумієш, - відповідає Барбара, - все роблять інші люди. Я - директор».
ЗРАДИ НЕ ПРОЩАЮ
ELLE - З чуток, в одному з інтерв'ю Ви сказали, що на місці своєї героїні вибрали б не Лукашина, а Іполита - серйозного чоловіка…
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Я так сказала?! Я особисто не вийшла б ні того, ні іншого!
ELLE - В продовженні «Іронією долі…» одразу погодилася зніматися?
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Звичайно! Адже це так цікаво…
ELLE - А ви вірите в любов з першого погляду?
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - У мене тільки така і була - з першого погляду. Спочатку - очі, потім - вухо. Ну, в сенсі, як дивиться і що каже. І у мене є свій тип. Побачила - і все! І я втрачаю свідомість. Ну, раніше так було, в молодості…
ELLE - А що це за тип?
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - (зітхає). Ох, як би це сказати дотепно. Тип - бабій. Ні, я б не хотіла, щоб він був бабій. Але мої улюблені чоловіки завжди виявлялися такими, щоправда, це пізніше з ’ ясовувалося.
ELLE - А як «тип» зовні виглядав?
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Темний, худий, мужній. Чорні очі. Подивилася і… впала. А потім виявляється, що перед ним усі падають.
«А чоловік у вас такий?» - не витримує наш водій Катерина.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Так, звичайно.
«Але він - не бабій, ні?» - з надією запитує Катя.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Ну як - ні! А чому я його вигнала?
ELLE - А може, всі чоловіки - бабії і їх треба прощати?
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Так, чоловіки люблять жінок - і це чудово. Але треба ж вчасно зупинитися. Але прощати - немає. У мене як було? Я довго підозрювала чоловіка, але він не зізнавався, і я (сміється), звичайно, прощала, тому що хотіла йому вірити. А потім вже стало неможна…
ELLE - Неможливо.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - так, Так. Неможливо пробачити. Звичайно, все може трапитися. Але коли це відбувається вдруге - це вже система. І (сміється) я не вмію рахувати до стільки, скільки разів він мені зраджував.
«Ось гад!» - хором кричимо ми з Катериною.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - «Як він ненавидить тебе!» - сказав мені його друг вже після нашого розлучення. «Чому?» - запитала я. «Він тепер всіх жінок порівнює з тобою. Але такий більше немає!» І добре. Це таке йому покарання. Але у нього немає жодних шансів. Навіщо він мені зараз?
ELLE - Ви сильна жінка?
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - І сильна, і дуже слабка. Я за гороскопом - Близнюки. Я закурю. Чому у вас все так далеко? І дуже жарко в машині.
Барбара скидає жакет, і я не можу втриматися, щоб не сказати захоплено: «Про! Який у Вас розкішний бюст!» - «Слухай, а ти не лесбіянка?» - вона дивиться на мене. «Немає, - відповідаю. - Я просто працюю в глянцевому журналі і, так би мовити, небайдужа до краси». Ми регочемо всі втрьох.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Мені, зізнаюся, моя фігура заважає. Тому що я люблю купувати одяг, а не шити. Але у мене нетипові розміри - в стегнах менше, ніж у грудях.
ELLE - Пані Барбара, але зізнайтеся, бути красунею - це так добре!
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Так, можу тільки згадувати. Але… Це сумно потім, я тобі скажу. Якщо ти негарна, не про що жалкувати. Постаріла - і нормально. А якщо краса йде - …твою матір.
Катерина від несподіванки трохи не випустила кермо.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Вибачте. Це ви в Росії навчили мене лаятися матом. Так що, мила моя, за все в житті треба платити - нічого не дається задарма. Так, красу дає Бог. Як платити? Треба намагатися якомога довше зберегти її. Шкода, що людина живе так мало. Ось якби хоч років 500 і з них 450 - красивою.
ELLE - У вас є своя дієта?
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - О боже! Я весь час голодна! Якщо трошки відпущу себе, то не влажу в свої туалети. Я люблю гостей. Люблю готувати. І, звичайно, їм. Але от якщо я одна, то п'ю мінеральну воду без газу. Як з крану. Ненавиджу! Але кажуть - корисно.
ELLE - Я чула, ви пиво любите.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Не тро-га-ю! Вже. Кажуть, від нього товстієш. Шкода…
ELLE - Що - шкода?
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА – Шкода, не можна попити пива - занадто багато калорій. Раніше я багато рухалася, але після аварії у мене болять плечі. Лікуватися я не люблю.
«А ось фітнес…» - подає репліку Катя.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - У моєму віці? Так я би на шматки розпалася.
«А хороший коханець?» - не вгамовувався Катя.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Не-е-ет. Звичайно, є бажаючі, але я кажу «немає». Знаєш, я перестала любити своє тіло. А якщо так відбувається, то все, немає шансів. Жахливо відверто кажу. Не пиши це, а те подумають, що у мене бог знає яке тіло.
ELLE - Не кокетничайте, пані Барбара, ви у відмінній формі.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Ні, не пиши! Якщо серйозно, то поки нікого не можу знайти, щоб подобався. Мені подобаються молоді…
ELLE - І добре! Навіщо вам…
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Навіщо мені старі, хочеш сказати. Ну, слухай, я не вірю в те, що молодий чоловік може закохатися в літню жінку. Тільки розрахунок. А я ніколи не мала таких відносин. Я завжди була сама пристрасно закохана і відчувала, що він так само сильно закоханий. І заради таких відносин варто жити! Розумієш? А просто секс… Ні, я так не вмію. Я повинна кохання з першого погляду. Про що я кажу! Якщо серйозно - мені є що згадувати… Друга частина життя така, знаєш… загалом, сама побачиш. Але я дивуюся іноді, дивлячись на жінок. Старенька! І виходить заміж за старуха.
ELLE - Старого.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - Звичайно, у віці шлюб потрібен. Не для любові - для старості. Але, я думаю, люди повинні старіти разом, тоді вони бачать один одного такими, які були в молодості. Це навіть красиво. Вони не помічають змін один одного (якщо, звичайно, не змінюють. Тому змінювати - некорисне). А одразу взяти старого і чужого - ніколи! Так будь він хоч шейх. Ні, ну, може, де-тобто такий, знаєш, естетичний дідок. Може бути, але я поки не знайшла… Головне що в любові? Зустрітися.
ELLE - Ви так спокійно говорите про свій вік.
БАРБАРА БРИЛЬСЬКА - А навіщо приховувати? І так всі знають. Після зйомок «Іронією долі...» пройшло 32 роки. Я мамі показала фільм два роки тому. Так, ти здивуєшся - вона до цього не бачила. І ось вона сидить, дивиться «Іронію долі...», а я їй перекладаю. Але мені здається, що вона не особливо чує, що я говорю. Фільм закінчився. І я питаю: «Ну як, мама?» Вона сумно відповідає: «дочко моя, що ти була молода». Спасибі, мама, за рецензію! Як ніби я сама цього не знала.
11 січня 2008
VIP-ЗОНА
В аеропорту Домодєдово Барбара Брильська та Ліза Боярська радісно кидаються назустріч один одному (вони разом знімалися у фільмі про Колчака).
«Я страшенно хочу їсти», - сказала мені Барбара після фотографування. Було вирішено, що ми їдемо в китайський ресторан. «Нам дві чарки горілки і воду», - сказала Брильська офіціантці. Я взагалі горілку не п'ю. Але пити, наприклад, пиво поруч з такою жінкою мені здалося неправильним. «Має ж бути чистота жанру і потрібний градус фортеці», - подумала я. Ми розбавили горілку водою і чокнулися. «Сподіваюся, що все було добре», - сказала пані Барбара. І попросила офіціантку принести вазу для квітів.
- Знаєш, я намагаюся все квіти приносити додому і відносити їх своєї дочки.
- А скільки років пройшло з дня її загибелі?
- Чотирнадцять.
- Ви - сильна жінка.
- Ні, - вона похитала головою. - У мене син. І я повинна жити. А я повинна жити гідно.
PS. «Г-жа Брильська! - майже закричав менеджер готелю (до речі, на вигляд йому було 27 років, не більше), коли ми підійшли до стійки. - Я тут працюю десять років і вперше так щасливий. Я побачив Вас!»
Джерело - "ELLE", НАТАЛІЯ ЗЕМЛЯКОВА