Закоханість наділяє нас відразу двома якостями - силою, надихає на подвиги, і уразливістю, що відкриває коханій людині всі наші слабкі місця. І обидва миттєво роблять нас магнітом для всяких нехороших товаришів.
Не важливо, чого конкретно стане домагатися від вас чоловік, нечистий у своїх помислах, образливий сам факт. Щира симпатія зовсім не зобов'язує вас стає генератором енергії, що веде його до досягнення цілей. До того ж таке ставлення навряд чи свідчить про серйозні наміри з боку прикипевшего до вас паразита. Якщо не вважати серйозними намірами його бажання зробити кар'єру, збагатитися або банально розважитися. За ваш рахунок.
Людська історія стосунків чоловіка і жінки повна варіаціями на тему. Альфонси всіх різновидів сидять на шиях коханих, користуючись їх зв'язками і матеріальними благами; привабливі і гідні кращого панночки задовольняються положенням коханок при впевнено одружених чоловіків, відомі навіть випадки особливо витонченого інтелектуального юзерства, розпізнати що вдається не відразу або взагалі не вдається. Але об'єднує всі ці сценарії одне - жінки-об'єкти. Як правило, це добре виховані поступливі жінки, які не звикли захищати свої інтереси, але стати жертвою маніпуляцій може будь-яка з нас, опинившись у складній життєвій ситуації або піддавшись чарам вже дуже фатального мачо.
В ім'я любові
Пам'ятайте твердження про те, що скромність прикрашає дівчину? Його вже не раз поставили під сумнів, але, для того щоб вибити з голови стійкий стереотип, мало його переглянути. Адже замість цього пропонується інший: «нахабство - друге щастя», а він занадто безкомпромісний. Наташа - з тих, кого в народі називають простушками. Першою поступиться місцем бабусі в метро, ніколи ні про що не попросить, і завжди рада поділитися і останньої тисячею до зарплати і частинку своєї доброї душі. Навіть з тими, хто не здатний оцінити. Не дивно, що Наташі насправді трапляються саме такі. Закохувалася вона неодмінно в пропащих хуліганів, чоловіків без певного роду занять і невизнаних геніїв від будь-якого виду мистецтва. У родині до її примх звикли і давно махнули рукою. Але коли Наташа зібралася заміж за чоловіка з кримінальним минулим і, судячи по способу життя, майбутнім, мама забила на сполох. «Ми буквально посадили її під замок, але вона плакала вдень та вночі, стверджуючи, що він хороша людина, у нього свій бізнес і, головне, він її любить. На це неможливо було дивитися, і ми здалися». Завершення історії було настільки ж сумним, як і передбачуваним. Якось раз уночі Наташа повернулася в рідну домівку з розповіддю про те, що їй довелося пережити - «любов» швидко пройшла, а замість неї почалися нічні загули улюбленого зі скандалами і причіпками після повернення, алкогольні посиденьки з його старими приятелями, на яких Наташі пропонувалася роль дбайливої господині, рукоприкладство. Всі її більш або менш дорогі прикраси теж десь зникли, але в родині були неймовірно щасливі, що повернулася сама Наташа, все могло закінчитися і гірше.
Найчастіше причиною такої патологічної пристрасті до «знедоленим» і знехтуваним звичайним суспільством стає власна отвергнутость. Без жалю розлучаючись зі своїм особистим часом, бажань і потреб заради інших - таких же неприйнятих - ми справляємося з самотністю. «Він може зрозуміти мене, адже його теж не розуміють» - приблизно так міркувала наша героїня. Але бути «спорідненої душею» недостатньо, щоб зуміти допомогти обранцеві. Тому допомагати варто почати хоча б собі. На час попрощатися з добродійністю, до якої можна повернутися в будь-який момент, і замислитися над тим, чого хотілося б вам самої. Відомо, що прагнення бути зручною для оточуючих - найкоротший шлях до втрати індивідуальності і своїх кордонів. Якщо не зойкнути, коли вам наступають на ногу, ніхто не дізнається, що вам дійсно боляче.
Світлий образ
насправді Він був блондином. З блакитними очима і мускулатурою Олександра Скарсгаарда. Але його душа і помисли, як з'ясувалося пізніше, були для Жені справжніми потемками. Погодьтеся, важко замислюватися про те, які наміри кавалера, якщо він красень, як ніби зійшов з обкладинки модного журналу, а ти розчарувалася в собі розлучена дівчина за тридцять. Не те щоб вона розраховувала на що-то довговічне, але стало зрозуміло, що вже необов'язково проводити вечори в компанії з тістечками та серіалом. Серіал Дружині тепер мав свій, справжній. У першій серії був бурхливий секс і обговорення того, як некрасиво повів себе Її колишній чоловік, в подальших - спільні плани і перші спроби познайомити Антона з друзями. Жениными, тому що, за дивним збігом обставин, серед друзів Антона значилися лише колишні дівчини, та й то тільки за його творами. Перші ознаки непростого характеру, що ховається за гарненькою зовнішністю, з'явилися, коли Антон став активно втручатися в Її бізнес - давати поради, наполягати на своїй думці і, не соромлячись, заявляти про те, що йому просто необхідні права партнера. Варто Дружині хоча б натякнути про свої сумніви, як брутальний гарячий мачо починав істерики, немов нервова старшокласниця. Низка сварок перейшла в низку зрад, якими невдалий «партнер» шантажував кохану. «Не знаю, що мене утримало від того, щоб здатися і пустить того козла в свій город. Тому що, навіть коли я усвідомила, що це була зовсім ніяка не любов, а спроба приклеїтися до мене і знайти собі тепле містечко, сил припинити все це явно не вистачало, - розповідає Женя. - Ці роки згадую із здриганням. Страшно довіряти чоловікам після такого».
Як видно, вміння відмовляти і твердо стояти на своєму не врятувало нашу героїню від спроб її використовувати. І, незважаючи на те що задум не вдався, ця лав-сторі відняла у дівчини купу часу і сильно пройшлася по і без того постраждалої після розлучення самооцінки. Суть більшості історій за участю красеня і, умовно кажучи, «чудовиська» - жінки, що втратила віру у свою жіночність і привабливість, - в тому, що альфонс добре знає, де її слабке місце. І вийти з цього замкнутого кола можливо, тільки повернувши собі цю віру. Саме залежність від його уваги, компліментів і захоплених поглядів і ставить жінку під удар, роблячи слухняною лялькою в руках маніпулятора.
Бойова подруга
Дружба, взаємодопомога та співробітництво – невід ’ ємні складові будь-яких нормальних відносин, а вже якщо це любов - питань бути не може. Це ми добре засвоїли з дитинства. Пам'ятаєте, як у першому класі вас посадили за одну парту з тихим трієчником Васею зі словами: «Будеш допомагати відстаючим»? І ви - примірна дівчинка, старанна учениця, - звичайно, допомагали! Але тільки такі ситуації не закінчувалися тим, що Вася врешті-решт вибивався в відмінники, а ваші старання ставали все менш помітними, а особисті успіхи і зовсім стиралися. А ось у дорослому житті зустрічі з такими «васями» іноді розвиваються за іншими законами. Відносини Ані і Саші починалися приблизно так само. Вона - успішний менеджер свого відділу, претендує на більш ніж стрімкий кар'єрний зліт. Він - просто приємний у спілкуванні хлопець, не без здібностей, але досить середніх. Ніхто, звичайно ж, Сашу до Ані не «прикріплював», але працювати над проектами іноді доводилося разом, а пізні вечора в офісі, чи знаєте, зближують. Пару раз, вказавши йому на помилки і навчивши декількох професійних прийомів, Аня спіймала на себе погляд подяки укупі з чим ще. Ну а далі вже важко було визначити, що розвивається швидше: роман або підвищення Сашиної кваліфікації під заступництвом коханої. Підвела дівчину і справжня захопленість своєю справою. «Ти будеш, я подивлюся твій звіт після душа», - говорила вона і просиджувала до ранку, фактично виконуючи його роботу. А коли звільнилася вакансія керівника відділу, виявилося, що кращого кандидата, ніж Саша, не знайшлося. За результатами праці. За фактом, як говориться. А факти, як відомо, річ уперта. «Я ніяк не могла зрозуміти, що ж мені так у всьому цьому не подобається. Я ж допомагала йому абсолютно щиро. Так і не заздрила навіть, ми ж разом - яка різниця, чия заслуга. Він так щиро радів, а я думала і думала. Якщо б він хоча б те зазначив, спасибі сказав. Як он на врученні «Оскара». У загальному-те мені і думати довго не довелося - він тут же завів інтрижку з начальницею».
Той самий випадок, коли розпізнати ознаки фальші й провести пару невеликих тестів було практично неможливо. На жаль, іноді обставини встають проти нас. Однак дещо в таких випадках можна зробити і зробити просто необхідно. Відновити справедливість. Не для того, щоб помститися кривдникові або повернути втрачене (час, можливості та інше). Пригнічені почуття нерідко стають зерном, з якого виростають комплекси неповноцінності, жертовності і болючою схильності до самокопанию. Виплеснути емоції, дати вихід свого обурення, залучити на свою сторону адекватних союзників і довести свою правоту - значить навчитися захищати свої інтереси, окреслити коло дозволеного для себе самої, повернути впевненість у собі. Не забувайте: альфонсів, зрадників та інших малоприємних персонажів багато. А ось ви у себе - одна.