Благополуччя сексуального життя пари багато в чому залежить від взаєморозуміння двох. Не варто соромитися говорити один з одним про це. Обговорення деталей інтимного життя зажадає від нас такту і готовності почути іншого.
Ввечері вони зустрічаються будинку, і Антон милується Настею: у цьому новому сукня вона так приваблива! Пізніше в ліжку він тихенько починає її пестити. Не зустрівши відгуку, він шепоче: «Ти хочеш?» А у Насті був важкий день, їй хочеться розслабитися, і вона тільки-тільки занурилася в читання детектива…
Класичний епізод з життя пари. Що це - різниця сексуальних ритмів? Рутина, що веде до втрати бажання? Або невміння говорити на інтимні теми? Сімейні психотерапевти схиляються до останнього варіанту. «Можна любити один одного роками і переживати в сексі моменти н­вищого насолоди, постійно відкриваючи нове в собі і в іншому... в тому випадку, якщо партнерам вдалося налагодити сексуальну комунікацію, - стверджує сімейний психотерапевт Інна Хамітова. - І навпаки, приховуючи свою незадоволеність, не проявляючи бажань, партнери ускладнюють собі життя і можуть почати уникати близькості».
Рецепт благополуччя полягає в тому, щоб навчитися вільно говорити про секс. Наприклад, починати розмову зі слова «я», а не «ти». У наших словах немає претензій - і в результаті партнерові легше нас почути. Так, якби Антон задав питання інакше («Я хочу, а ти?»), Настя не відчувала б тиску і могла б щиро відповісти: «хочу, але не зараз». Або: «Ні, я втомилася. Давай пізніше або завтра вранці…»
Чому ми мовчимо
«Говорити на інтимні теми»… Легко радити, але не так легко виконати. «Коли ми порушуємо в розмові якісь деталі нашої сексуального життя, ми обидва відчуваємо незручність і намагаємося надати таким фразах жартівливу форму», - відзначає Федір. «Мені так і не вдалося знайти відповідних слів, щоб пояснити Андрію, які ласки мені подобаються», - нарікає Віка. «Я не наважуюся сказати ні, якщо мені не хочеться сексу, і злюся на чоловіка, що він сам цього не відчуває», - зізнається Марія. Звідки така «німота» у пари, яка з'єднана тілес­ний близькістю?
«У Росії є своя міфологія любові, - вважає сімейний психотерапевт Ганна Варга. - Багатьом здається, що люблячі повинні розуміти один одного без слів. І якщо доводиться розмовляти, значить, ми один одного не любимо. Про відмінності взагалі розмовляти страшно, тому що міф передбачає їх відсутність». Крім того, в нашій культурної традиції говорити про секс взагалі не прийнято. «Батьки більшості з нас ніколи не говорили з нами про секс, - пояснює клінічний психолог Яків Кочетков. - А ми не ставили їм питань, припускаючи, що за цією темою ховається щось ганебне. В результаті у нас просто немає навичок говорити про це, а лексика, що відноситься до цієї сторони нашого життя, дуже бідна». Оргазм: порізно або разом
Міф про одночасний оргазм дуже стійкий: багато жінок і чоловіків мріють навчитися досягати вершини насолоди разом, в один і той же мить. Однак одночасний оргазм швидше виняток з правил, ніж реальне переживання.
«Краще попрощатися з ідеєю про синхрон­ном досягнення піку насолоди, - говорить Інна Хамітова. - Це оману, здатне нашкодити сек­суальной життя пари. Бажання досягти разом кульмінаційної точки призводить до того, що кожен намагається підлаштуватися під ритм іншого і головним у сексі стає контроль над власним станом, втрачається зв'язок з емоціями і відчуттями свого тіла. Адже для того, щоб досягти оргазму, потрібно слідувати своєму унікальному ритму». Але за великим рахунком, яка різниця, одночасно партнери відчувають оргазм чи ні? «Важливіше, щоб вони думали один про одного і йшли на поступки, - продовжує терапевт, - щоб статевий акт завершувався оргазмом і партнери отримували задоволення від фізичної близькості». Одночасний оргазм - це подарунок, і не варто перетворювати його в еталон успішності сексуальних відносин.
«Як тільки молоді люди починають жити разом, виникають питання - наприклад, хто першим повинен говорити «Давай займемося любов'ю» або як спокушати партнера, - продовжує Інна Хамітова. - Вони намагаються розшифрувати жести, міміку, інтонації один одного, додумывая те, що інший не мав на увазі, вкладаючи свої страхи в його голову». З іншого боку, почавши обговорювати технічні­подробиці, ми боїмося позбавити відносини романтичного ореолу. Адже, повідомляючи партнерові про те, що нам подобається, а що ні, ми руйнуємо міф про чарівної зустрічі з прекрасним принцом (принцесою), який вміє вгадувати наші фантазії і бажання. Крім того, ми ніби визнаємо, що наш партнер зовсім не такий вже досвідчений майстер в цій області… «Особливо важко зважитися на розмову тим, хто чутливий до нарциссическим уколів, - додає Яків Кочетков. - Так, для деяких чоловіків сказати про своїх бажаннях - значить попросити, проявити слабкість, принизити». Жінкам простіше говорити й тому, що вони менше ображаються. «Так склалося, - пояснює Ганна Варга, - що багато чоловіків чують за жіночими словами не предмет розмови, а претензії, звинувачення. Виникає другий шар переживань, пов'язаний з самооцінкою: він, виявляється, завжди був не досить хороший, а вона стільки років мовчала про це».
«НАЙЧАСТІШЕ У ДВОХ ПРОСТО НЕМАЄ НАВИЧОК ГОВОРИТИ ПРО ІНТИМНОМУ ЖИТТІ. А ЛЕКСИКА, ДО НЕЇ ВІДНОСИТЬСЯ, ДУЖЕ БІДНА»
Ще ми мовчимо, тому що боїмося шокувати партнера, боїмося його осуду. «Ці побоювання безпідставні, - запевняє Інна Хамітова, - адже наші бажання, фантазії часто збігаються. Коли я пропоную що прийшла до мене на прийом парі записати свої сексуальні фантазії, а потім обмінятися записами, з'ясовується, що на дві третини їх бажання одіна­замишляє».
Коли і як почати
«Несподіваний відверта розмова про деталі сексу може дестабілізувати відносини в тих парах, які довго живуть разом, але не обговорюють своє сексуальне життя, - вважає Інна Хамітова. - Для таких відносин дистанціювання - парадоксальний спосіб зберегти їх. При цьому вони продовжують цінувати і любити один одного. У цьому випадку спонтанне бажання поговорити може призвести до скандалу і навіть розриву відносин». Тому так важливо вибрати правильний момент. Ні в якому разі не потрібно починати таку розмову за столом, між десертом і кави. «Не варто цього робити і в моменти інтимної близькості, коли краще дотримуватися правила: менше слів і жестів», - уточнює сексолог Юрій Прокопенко. Ця розмова краще заводити тоді, коли у обох партнерів є достатньо часу. Поки один говорить, іншому відводиться роль слухача: він не перебиває, не ставить питань, не коментує слова партнера. Коли ж настає його чергу, важливо говорити про себе (а не відповідати на слова іншого). «Починати краще з того, що радує («Я люблю твій запах», «Я втрачаю голову, коли ти робиш це»), - пояснює Інна Хамітова. - Не варто оцінювати дії партнера. Замість цього запропонуйте йому те, що ви хотіли б спробувати. Наприклад, поміняти позу («Давай зробимо так…»). Такі слова - це обмін відчуттями, можливість поділитися тим, що відчуваєш».
Насолоду від відмінностей
Біологічні та фізіологічні відмінності підлог створені для того, щоб ми могли злитися в єдине ціле: чоловік той, хто входить у жінку, жінка - той, хто приймає його в себе. Але не будемо забувати про те, що любов вимагає від нас більшої: вийти за межі цього природного механізму, який необхідний для розмноження, але недостатній для еротичної гармонії.
У чоловіка і жінки не тільки різні тіла і неоднакова психіка, але і різні біоритми і сексуальне бажання, неспівпадаючі фантазії і очікування. Більшість наших експертів подчер-кивають, що чоловіка і жінку потрібен різний час для досягнення оргазму: жінці зазвичай потрібно багато хвилин, у чоловіка рахунок йде на секунди. При цьому чоловікові необхідні паузи після кожної еякуляції, а жінка може відчувати поспіль кілька оргазмів. Ця її здатність заворожує чоловіка, викликаючи у нього страх не задовольнити партнерку: чоловіки набагато більше жінок стурбовані тим, чи зуміли вони доставити насолоду.
Чоловіки сприймають секс більш механічно, а чоловіче бажання відчувається як пульсація, що починається внизу живота і викликана візуальними стимулами. Що стосується жіночого бажання, воно більшою мірою пов'язане з емоційним кліматом, з почуттями, з відчуттям близькості. Інша особливість чоловічого бажання - фантазії про полігамії. Жінка ж у своїх сексуальних фантазіях малює собі сцени спокушання, самозабуття, уявляє себе завойованої і підкореної, мріє про те, щоб чоловіку повністю віддатися, до самої глибини своєї істоти.
Якщо ми хочемо, щоб наші відмінності стали простором спілкування і обміну, у нас є тільки один шлях - як можна краще пізнати себе і іншого. Звичайно, це непросто. Але хто сказав, що любити - легко?
Усвідомити свої бажання
Секс вже сам по собі є спосіб комунікації. Однак і він потребує словах. Саме вони допомагають налаштуватися на змінне бажання партнера. Промовляючи те, що, напевно, і так обом відомо (нехай навіть на несвідомому рівні), партнери починають разом шукати вирішення проблеми, замість того щоб витрачати енергію на її замовчування.
Однак, перш ніж висловлювати свої побажання, потрібно чітко усвідомити, чого ж насправді нам хочеться. Для цього треба не поспішаючи подумати про те, що подобається в сексі, а що ні, як, коли і де ми вважаємо за краще займатися любов'ю… «Свої побажання варто виражати конкретно, адже навіть прохання «Будь зі мною ніжніше» може бути зрозуміла по-різному, - говорить Інна Хамітова. - Потрібно навчитися говорити ні, коли ми чогось не хочемо, формулювати свою відмову з любов'ю і бути в свою чергу готовим почути немає».
ЯКЩО ДВОЄ ГОВОРЯТЬ ОДИН З ОДНИМ ПРО ТЕ, ЩО ПРИЄМНО, ЇМ БУДЕ ЛЕГШЕ ЗНАЙТИ СЛОВА І ПОЯСНИТИ, ЩО КОЖНОМУ НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ
У моменти фізичної близькості ми дуже уразливі. Будь-яке необдумане слово може поранити. На допомогу приходять жести, завдяки яким можна коригувати дії­вія партнера. Наприклад, м'яко пересунути руку або показати, які дотику нам подобаються більше. «Та все ж краще повідомляти про те, що ми переживаємо зараз фізичний дискомфорт («рука Твоя тисне, мені боляче»), - зауважує Інна Хамітова. - Або уточнювати, що нам хочеться («Я б змінив позу, як ти?»), нехай навіть це і прозвучить не дуже розкуто».
Як часто потрібно робити це?
Багато пари, почавши жити разом, задаються цим питанням. Але чи існує норма? Головне, вважають сексологи, не число любовних актів, а гармонія бажань і потреб двох.
«Проблема кількості - це уявна проблема, створена сучасним суспільством, божевільним на статистиці», - упевнений сексолог Євген Кащенко. В середньому російська пара займається сексом майже 12 разів на місяць, але ці цифри швидше говорять про бажане, ніж про дійсне*. У кожній конкретній парі частота любовних актів змінюється в залежності від того, скільки часу існує союз, чи є в сім'ї маленькі діти і який робочий графік у партнерів... «Все, що надає парі міцність крім сексуальності, веде до зниження частоти сексуальних контактів», - вважає соціолог Мішель Бозон (Michel Bozon). В одному фахівці одностайні: інтенсивність інтимного життя не рівнозначна її успішності. В одних випадках надлишок сексу повинен заповнити брак любові, а хто-то немає потреби в частому секс, тому що партнери і так відчувають себе повністю задоволені. Однак, на думку сексологів, секс - це цемент, що скріплює пару, тому, якщо займатися любов'ю рідше ніж двічі на місяць, пара може втратити тонус і поставити під загрозу своє благополуччя.
Зважитися бути активним
«Зважитися» - ось ключове слово для сексуальної комунікації. Зважитися на активні дії, на пізнання невідомого, на перегляд своїх позицій. А при появі труднощів ділитися ними один з одним. Тоді ми станемо учасниками живих, динамічних відносин, що поєднують в собі почуття і чуттєвість.
«ПОЧИНАТИ КРАЩЕ З ТОГО, ЩО РАДУЄ. НЕ ОЦІНЮЮЧИ ДІЇ ПАРТНЕРА, ЗАПРОПОНУЙТЕ ТЕ, ЩО ХОТІЛИ Б СПРОБУВАТИ»
АВТОР - Наталія Гриднєва, PSYCHOLOGIES №48