ЛИСТ ПЕРЕДПЛАТНИКА: "В одній з останніх розсилок піднята тема нових друзів і знайомих. Особисто для мене ця тема дуже актуальна. Так вийшло, що зі своїми друзями дитинства я практично втратив контакт, хоча раніше, як мені здавалося, дружба була досить міцною. Мені здається, що вони просто втратили інтерес до мене. Не знаю чому, але я став їм просто не цікавий. Про себе відносно їх я не можу сказати... А нових друзів або хоча б хороших знайомих у мене не виходить завести (хоча коло нового спілкування і є). Можливо, є чинник недовіри до всього (усьому) новому, у зв'язку з ситуацією, що склалася з моїми колишніми друзями. Я не думаю, що мій характер настільки скверен, що зі мною ніхто не хоче спілкуватися. А іноді буває достатньо самотньо або просто не до кого звернутися за допомогою".
ВІДПОВІДЬ АВТОРА:
Рано чи пізно в житті людини може наступити такий момент, коли здається, що зв ’ язку із зовнішнім світом згасають, і в силу якихось причин спілкування з людьми стає, так скажімо, нелегким. Звичайно ж, це не повинно послужити приводом для того, щоб відчувати себе невдахою. У кожного є певні перехідні періоди в житті, коли без видимих причин люди з колишнього оточення йдуть. Слід спокійно поставитися до подібної ситуації, так як це говорить про початок нового життєвого етапу людини. Якісь уроки він засвоїв, і ставляться перед ним нові життєві завдання.
Трапляється, що починають віддалятися старі друзі, що дуже болісно. Вважається, що дружба юності - це назавжди. Так, зазвичай так і є, але найчастіше тільки тоді, коли люди перебувають в одній професійній сфері. Наприклад, інститутським товаришам набагато цікавіше, коли вони працюють в одній області і займаються однією справою. Тим не менш, буває так, що колишні хороші друзі, зустрічаючись, не знають, про що поговорити, і життєві обставини виявляються сильніше стереотипних уявлень про дружбу. Це відбувається частково в силу того, що коли за студентської лави всі здавалися однаковими один одному, але з віком люди неминуче починають ділитися на «товстих» і «тонких». І, як це не сумно, чужий успіх починає сприйматися все більш гостро, змушуючи порівнювати власні можливості і життєві досягнення з друзями-«суперниками». Це лише одна з причин, чому дружні зв'язки слабшають.
Звичайно, нові зв'язку не здаються такими яскравими, як раніше збудовані відносини, але заводити друзів стає складніше не тому, що пам'ять про щось погане, стопорить вашу товариськість, а тому, що дорослі люди досвідченіший і проникливіше.
Якщо ситуація самотності виникла, то слід проаналізувати поведінку своє і своїх друзів. Чи пам'ятаєте ви про їхній день народження? Чи Часто проявляєте ініціативу і придумуєте привід для зустрічей? Чим допомагали або були готові допомогти своїм друзям? Наскільки близькі вони вам і наскільки висока готовність пожертвувати ніж-або заради них? Не нагадуєте чи ви їм про старих послуги? А може бути ви - «ходячее 33 нещастя» або навпаки - «містер/міс-успіх», що, в рівній мірі, дратує і не дуже вітається.
Друзі вимагають часу, а у перегонах за грошима і благополуччям часу зазвичай не вистачає. Самотність - гніт, переносити який важко, але увагу друзів - не менша відповідальність. Це живі люди, про яких потрібно пам'ятати і приділяти їм час. Якщо ви опинилися в самоті, то чи не слід розцінювати цей життєвий етап як певну паузу, час подумати? Так що, замість того, щоб хандрити, подумайте план перебудови себе і свого життя. Це не тільки відверне вас від сумних думок, але і еволюціонує. А слідом за цим підготуйтеся до того, що коло вашого спілкування зміниться найближчим часом, і разом з ним зміниться і ваш стиль спілкування.
Денис Звєрєв