Чому не виходить схуднути? Звідки походять зриви і що їх викликає, якщо не дивитися на тему схуднення з фізіологічної сторони? А тільки з психологічної. Аналізуючи свій досвід можу сказати тільки одне - відповідальність.
Повні люди по суті просто звикають, що їжа вирішує якісь проблеми. Точніше, вона як наркотик на час заспокоює і дає відчуття радості і спокою. Але як тільки розум приходить у себе, свідомість проясняється, виникає відчуття важкості. Щось на кшталт: Я товстуха, життя повна попа, я нещасна, ніхто мене не розуміє, ніхто не любить мене, ніхто мене не цінує. І як комфорту починається ритуал обжерливості, після якого приходить момент саме катування за з'їдене. Починаються сльози і істерика.
У психології є така модель: модель жертви. Людина просто живе і робить все, щоб бути жертвою в будь-якій ситуації; з боку здорової логіки це здається дуже ненормальним вчинком. А психіка, точніше несвідоме, цілком може собі дозволити вірити у все і робити так, як йому вигідно. Ну є ж люди, приміром алкоголіки, вони прекрасно усвідомлюють, що алкоголь це погано. Але все одно заливаються до посиніння і несуть шкоди своїй родині. Ось це якраз робота несвідомого, вона вважає, що це вигідну поведінку.
Так і тут, коли людина хоче схуднути, а його несвідоме впевнене, що повним бути вигідно - то схуднути в принципі буде складно, поки не довести несвідомого, що бути товстим не корисно у всіх відносинах.
Знаю, це трохи важко зрозуміти і погодитися, але така психологія схуднення.
Дивіться, що тут відбувається. Напевно, зараз кожен впізнає себе. Ось простий питання, чому вигідно бути товстим?
* Ну по-перше, місцями можна не звертати увагу на свій зовнішній вигляд.
* Можна списувати проблеми в спілкуванні на зайву вагу.
* Можна списувати проблеми особистого життя на зайву вагу.
* Можна списувати будь-які неприємні ситуації на зайву вагу.
Це можна спостерігати скрізь: «Я товста, тому мене не люблять», «Я товста, тому мої худі колеги більше отримують», «У мене немає особистого життя, тому що я товста», « б я худа, була завжди весела»
Тобто несвідоме повного людини впевнене, що бути товстим класно і вигідно, бо дивіться скільки різних речей можна списати на свій зайвий жир. Ось і виходить замкнуте коло.
ми Сідаємо на дієту, день на ній сидимо. Після чого несвідоме всередині: «Гей! Ти що задумала?? Худнути погано, якщо схуднеш у тебе більше не буде відмазок!!» Після чого починає нагнітати апатію.
Це складний момент, тому що доводиться прямо сказати перепрограмувати собі мізки, як би погано це не звучало .
Основна проблема - це проблема відсутності бажання брати на себе відповідальність за своє життя. З кожним скинутих кг виникає все більша і більша відповідальність перед самим собою. Тому що все всередині змінюється, треба стежити за харчуванням, треба більше часу приділяти своєму здоров'ю, своїм близьким, тому що іноді вони опираються змін. Протилежна стать починає приділяти підвищену увагу, тому що нормалізується гормональний фон, а нормальний гормональний фон означає гарне здоров'я, гарне здоров'я означає сексуальність. І по наростаючій, треба міняти гардероб, старі звички за типом: Заїсти проблеми - йдуть, доводиться зустрічати проблеми без пиріжка в руці.
Все кардинально змінюється, і часто саме страх цих змін змушує все кидати і знову обжиратися.
Підійдіть до дзеркала і кожен день говорите собі: Я відчуваю себе чудово! У мене чудове здоров'я! Я люблю тебе (потрібно звертатися до себе дивлячись в очі) і повністю приймаю такою, якою я є!
Повторювати кожен раз, коли стає погано на душі хочеться зірватися. І спробуйте планувати, подумайте, що вам доведеться змінити в житті, коли ви схуднете. Тоді ви хоча б будете готові до можливо новому для вас життєвого досвіду, така ось психологія схуднення.