Кажуть, що щастя - це коли вранці з задоволенням йдеш на роботу, а ввечері - з радістю повертаєшся додому. Однак у житті багатьох з нас хоч раз виникала ситуація, коли улюблена справа раптом абсолютно переставало приносити радість, а обожнювана ще вчора робота геть втрачала свою привабливість, перетворившись у сумну необхідність. Якщо ви переживаєте подібні почуття, цілком можливо, що у вас Синдром емоційного вигоряння (РЕВ).
Як розпізнати у себе СЭВ
Діагноз «згорів на роботі» характеризується деякими симптомами. Тим, хто виявив у себе хоча б частину з них, має сенс негайно звернути увагу на власний стан і подумати про заходи щодо реабілітації:
* Швидка стомлюваність, неможливість зосередитися на чомусь одному, виражена втома, яка проявляється вже на початку робочого дня, прогресує до вечора і не проходить навіть після вихідних;
* Апатія, байдужість, втрата інтересу до того, що ще вчора здавалося таким значущим і важливим;
* Депресія, зниження самооцінки, почуття «загнаності», які часто виявляються в песимістичних думках: «Кому все це потрібно?» або «У мене все одно нічого не вийде!»;
* Підвищена дратівливість: начальник дратує, колеги виводять з себе, а тісні стіни офісу діють на нерви. А вже ті, з «перегоріли», хто за родом своєї діяльності змушений спілкуватися з великою кількістю людей, - і зовсім можуть перетворитися в запеклих циніків і мізантропів, байдужих до проблем клієнтів, покупців або відвідувачів;
* згодом з'являються проблеми зі здоров'ям: безсоння, головний біль, відчуття нестачі повітря, підвищений артеріальний тиск… Досить часто надорвавшиеся на роботі приймаються «заїдати» стрес і істотно додають у вазі. А деякі з перепрацьованих часто намагаються позбутися від внутрішнього напруження з допомогою куріння і алкоголю.
Хто в групі ризику
Іноді, залучаючись до кар'єрну гонку, або намагаючись заробити якнайбільше грошей, ми розвиваємо таку шалену трудову активність, що забуваємо про спокій, відпочинок і власних потребах. Працюючи на знос, ми перенапрягаемся, ресурси організму виснажуються, і в результаті - ми выдыхаемся, выгораем емоційно.
Конфлікти з колегами, відсутність визнання наших заслуг начальством або одноманітний характер праці - теж можуть призвести до емоційного вигоряння.
І все-таки більшості з нас зле-бідно вдається впоратися зі стресом на роботі, не доводячи ситуацію до межі. Але є й такі, чиї шанси «згоріти», несучи трудову вахту, досить і досить великі:
* насамперед, це люди, завжди і в усьому прагнуть бути першими, схильні до конкуренції, змагання, постійно доказуючі іншим: «Я краще за всіх!». Це - вічні відмінники, перфекціоністи, орієнтовані на найвищі досягнення. Саме вони працюють з перевантаженням, не приділяючи увагу дозвілля, а коли щось не виходить - реагують особливо гостро. На жаль, життя на межі нервового зриву часто призводить до повного емоційного вигоряння. Крім того, подібна поведінка нерідко спричиняє проблеми з серцем.
* Представники допомагають професій: медсестри, лікарі, соціальні працівники, міліціонери, психологи - ті, хто, спілкуючись з великою кількістю народу, так чи інакше емоційно втягується в чужі проблеми, постійно стикається з сильними негативними переживаннями інших людей. Крім того, у групі ризику вчителі, продавці і різного роду керівники. Причому особливо велика ймовірність «згоріти на роботі» у людей чутливих і чутливих, сприймають біди і проблеми інших, як свої власні;
* Виконавчі і обов'язкові, але не вміють за себе постояти працівники. Саме таким старанним, але безмовним співробітникам навколишні частенько норовлять «сісти на шию». Але, з часом, втомившись від того, що він працює у поті чола, а лаври пожинають інші, - безсловесний скромний трудівник легко може вигоріти емоційно.
«Робота», «Емоції», «вигоряння», «відпочинок», «релаксація»
Як не згоріти на роботі
* Складіть список причин, по яких вам потрібно так багато працювати. Чи всі вони об'єктивні? Чи дійсно ви переслідуєте власні життєві цілі, а не нав'язані ким-то іншим? А може, ви уникаєте в роботу від якихось невирішених проблем?
* Подумайте, чи не робите ви чужу роботу? Можливо, має сенс делегувати частину повноважень менш зайнятим колегам.
* Пам'ятайте про те, що вам подобається займатися, крім здійснення трудових подвигів. Чи Не пора приділити увагу улюбленому хобі, адже реалізовуватися можна не тільки на роботі, але і на дозвіллі, наприклад, вивчаючи іноземні мови, катаючись на ковзанах або танцюючи фламенко.
* Не накопичуйте негативні емоції, не тримайте негатив у собі. Якщо відчуваєте, що втомилися і перенапряглись, - розкажіть про те, що вас турбує, друзям і всім тим, хто готовий вас вислухати. Ймовірно, що і ваші співрозмовники захочуть поділитися з вами своїми переживаннями. Такий взаємообмін допоможе розрядитися і трохи відволіктися від власних проблем.
* Підберіть для себе відповідний спосіб релаксації, це можуть бути дихальні вправи, точковий масаж, аутотренінг або щось інше. Головне - щодня приділяти розслаблюючим технікам 5-10 хвилин. І тоді, вже через невелику кількість часу, ви навчитеся швидко досягати стану релаксації в будь-яких обставин.
* Подбайте про своєму робочому місці, постарайтеся зробити його як можна більш затишним, оформити максимально привабливо, прикрасивши простір навколо себе милими серця дрібничками: картинками, дрібничками або фотографіями.
* Повернувшись додому, приймайте теплий душ, - вода відмінно змиває що накопичилася за день негативну інформацію.
* Будь-якого дорослого і діловій людині корисно час від часу ненадовго впадати в дитинство: пограти в м'яч у дворі, попускати мильні бульбашки або погримасничать перед дзеркалом. Не варто бути дуже серйозними.
Не забувайте, що робота - хоч і величезна частина нашого життя, але ще далеко не все наше життя. Бережіть себе!
Ірина Ложкіна, для InHa.ru